В наш час килими стали всім доступними. В процесі їх виготовлення існують різноманітні техніки, матеріали і моделі. Спробуємо розібратись.
Якщо відштовхуватись від техніки виробництва і способу закріплення пряжі, то килими поділяються на чотири великі групи — ткані, плетені, валяні і неткані.
Неткані бувають двох видів — голкопрошивні (тафтингові) і голкопробивні. Зрештою, якщо розібратись, то це, скоріше імітація килимів, їх промислове моделювання.
Валяні вироби виготовляють, частіше всього, з овечої вовни по старовинній технології. Так з’являються теплі і міцні повстяні килимки — звичайні або мозаїчні.
Ткані вироби роблять вручну та автоматично. Вони без ворсу, з різною щільністю переплетення ниток і дивовижними візерунками.
Плетені килими, вони ж ворсові, можуть бути з оторочкою різної довжини.
В залежності від основи, килими поділяються на джутові, повстяні, вінілові і з синтетичного джута. Перші два типи забезпечують виробам додаткові теплоізоляційні властивості, другі — міцність та стійкість до зносу.
Розділяють килими і за способом фарбування — довгий час волокна оброблялись натуральними пігментами, потім з’явились анілінові та хромові фарбники.
Сучасну продукцію виготовляють як старими способами, так і за допомогою машин. Звідси килими ручної роботи та промислові.
Найдорожчі — вироби виткані руками. Тут широка різноманітність — це і гобелени, і сюзане, і легендарні перські, узбекські, дагестанські та інші текстильні шедеври.
Висота ворсу — важлива характеристика, що впливає на стійкість виробу до зминання і тісно зв’язана з призначенням килима.
Коротковорсові (довжина ворсу від 3-5 мм) — найбільш міцні. Підходять для віталень, коридорів та інших приміщень, з відносно високим прохідним навантаженням.
Стандартні моделі (з довжиною ворсу 7-10 мм) — об'єднують Міцність з теплом. Чудово експлуатуються в жилих кімнатах.
Варіанти з довгим ворсом (ворс може доходити до 100 мм) — найм’якші та теплі, але потребують делікатного ставлення. В більшості випадків купуються для спальні.
Ворс на килимах відрізняється не тільки висотою, але й способом утворення. Він може бути однорівневим і багаторівневим.
Петлевий однорівневий тип — коли петлі на килимі не розрізані і всі однієї довжини. Подібні вироби відрізняються підвищеною міцністю, але їх важче чистити, тому, що бруд проникає глибоко в ворс.
Петлевий багаторівневий тип — петлі різної довжини утворюють рельєфний візерунок.
Килими можуть бути з ворсом «велюр» гладеньким, рівномірним, коротким (до 8 мм) пушком.
Комбінацію високих розрізаних і низьких нерозрізаних петель називають «катлуп». Це модні на сьогодні килими з випуклою поверхнею, на якій, до речі, найменш помітний бруд.
Килими з високим, сильно скрученим ворсом називають «фрізе» неоднорідність структури добре приховує забруднення, але вони складні в догляді.
Різновидом фрізе є ворс «саксон», він вищий ніж велюр, із кручених, термофіксованих ниток.
