Килим — щільний тканий виріб, з різних видів натуральної пряжі або її синтетичної імітації. Він використовується для покриття підлоги, стін, інколи інших поверхонь в приміщенні (столів, диванів і так далі) в декоративних цілях або для утеплення.
Мистецтво ткання килимів зародилось більш ніж дві з половиною тисячі років назад. Найдревніший з килимів, який дійшов до нас, був витканий, імовірно, понад дві тисячі років тому.
Щільне ворсове полотно з зображеними оленями, птахами, і кіньми знайшли під час розкопок царського могильного кургану в 1949 році. Ця знахідка свідчить про унікальний факт: не дивлячись на минулі століття класична техніка ручного плетіння зовсім не змінилась.
З середини 16 століття Персія, Індія, Китай постачали килимами європейські королівські двори та аристократію. Лише Франція витрачала на закупку килимів стільки грошей, що це стало суттєво шкодити її економіці. Генріх IV навіть заснував власне килимове виробництво, щоб хоч якось зупинити відтік грошей з французької казни в Азію.
Сучасні технології ткання дозволяють виготовляти вироби різної складності, візерунків і з різноманітних матеріалів в достатньо короткий термін. Існує велика кількість різновидів килимів з поліестеру, акрилу, вовни в самих різноманітних комбінаціях. В сучасному світі важливу роль грає масове виробництво, а не мистецтво. Справжні килими створюються вручну. Часто особливості їх виробництва передаються в родинах майстрів і тримаються в секреті.
Деякі способи ткання килимів на жаль втрачені. Про них залишились лише згадки в історичних книгах та дослідженнях етнографів. Тому в сучасному світі вироби виготовлені вручну високо цінуються та дорого коштують.
Проте просто при нагоді купити такий килим не найкраща ідея. Спочатку потрібно фундаментально підійти до його вибору, знаючи точно, яка фактура, колір, форма та розмір більш підійдуть до вашого інтер’єру.
