В чому ж полягає різниця прання килимів на автомийці та в професійній пральні. Почнемо з першої. Кожен хто приїжджав помити свій автомобіль, хоча б один раз бачив, як відбувається прання килима. Процедура з вигляду дуже проста. Спочатку автомийник змочує килим водою з апарата високого тиску, після чого наносить засіб у вигляді піни та залишає на декілька хвилин просочуватися миючим.
Таким же чином змивають засіб з килима, щоб видалити його залишки з ворсу. Далі виріб вішають на металеву перекладину, щоб стікала вода. Після цього його сушать у різних доступних місцях, поряд з автомийкою: на металічному стенді, паркані, бильцях, в старенькому не працюючому автомобілі, де відпочивають працівники, коли немає клієнтів.
Через кілька тижнів чи днів, а це залежить від пори року та температурних умов на вулиці, власник килима зможе забрати виріб з мийки. Він отримає його, в кращому випадку, перемотаним скотчем, і відвезе додому, сподіваючись, що питання з пранням вирішене. Єдиний можливий плюс такого прання — ціна. Але в цій справі, якраз, економити не варто.
Мінусів в пранні на автомийці більше ніж плюсів. Килим перуть не по технології, застосовуючи сумнівні шампуні, що придатні для автомобілів, замість спеціалізованих засобів для килимів. Апаратом високого тиску дуже часто пошкоджується поверхня виробів, що вже само собою псує їх зовнішній вигляд. Зазвичай після такого килим відновленню не підлягає. Сушать вироби в більшості на вулиці, де вони просочуються димом, газами, смолами, пилом та дрібним сміттям.
Власники часто скаржаться на те, що килими з високим ворсом чомусь мають неприємний запах плісняви та прілості після такого «прання». Це відбувається тому, що в такому виробі затримується багато води, яка під довгим ворсом не може висохнути. В результаті з‘являється неприємний запах, від якого можна позбавитись двома способами — викинути килим або віддати до професійної пральні.
В останній чищення та прання відбуваються поетапно. Вибивають бруд та пил, замочують килим, перуть у автоматизованій пральній машині, віджимають виріб у центрифузі. Сушать його в камері закритого типу, де підтримується оптимальна температура. Далі виріб акуратно запакують в поліетиленовий рукав.
Отже, подумайте та вирішіть, що для вас важливіше — сумнівна економія чи якість.
